56 років на ринку високих технологій!

У червні 1964 року, в період бурхливого розвитку радянського авіабудування, було утворено Українську філію Науково-дослідного інституту авіаційної технології. Мета створення Філії – надати допомогу заводам України щодо впровадження нових технологій і освоєння серійного виробництва нових зразків авіаційної техніки (АТ).

Були сформовані основні напрямки діяльності Філії:

  • розробка директивної технології та технологічної документації;
  • інженерно-технічна допомога авіаційним заводам в розробці серійної технології випуску нової АТ і освоєння їх виробництва;
  • оцінка технологічності конструкцій виробів (ТКІ) АТ і розробка рекомендацій для підвищення ТКІ;
  • розробка і впровадження технологічних процесів і засобів механізації збирання високоресурсних з’єднань;
  • автоматизація виробництва на базі застосування верстатів з ЧПУ (CAM / CAE);
  • створення конструкцій із застосуванням композиційних матеріалів;
  • вдосконалення виробничих технологічних процесів.

За період 1964-1970 рр. Філією були виконані розробки, які свідчили про життєздатність, ефективності та результативності діяльності інституту. Серед найбільш значних робіт того періоду були:

  • розробка унікальної директивної технології виробництва двох перших літаків Ан-22 «Антей» та Ан-24;
  • освоєння технологічних процесів створення великогабаритного оснащення (обтяжні пуансони) зі склопластику;
  • підготовка та випуск перших в галузі керівних технічних матеріалів (РТМ-1311) з підготовки програм для верстатів з ЧПУ;
  • розробка і випробування першого зразка механізованого інструменту для обробки отворів під болти методом протягування з обертанням інструмента.

У 1970-х роках фахівці Філії результативно працювали над проблемами використання композиційних матеріалів, брали участь в перших роботах Київського механічного заводу (АНТК ім. О.К. Антонова) зі створення концепції застосування композитів в літаках сімейства «Антонов», займалися розробками і нормативним оформленням конкретних технічних рішень (військово-транспортний варіант літака Ан-22).

АН-22
АН-24

Крім інжинірингових робіт на серійних авіабудівних підприємствах, що випускали літаки «Ан», фахівці Філії брали участь в освоєнні нових авіаційних технологій і на інших підприємствах авіаційної промисловості колишнього СРСР – Горьківському, Новосибірському, Іркутському авіазаводах.

Розробки інституту були використані для створення і організації серійного виробництва таких літаків, як Ту-134, Іл-76, Іл-86, Ту-154.

ІЛ-86
ТУ-134
ТУ-154
ІЛ-76

У 1977 році у Філії була створена власна експериментально-виробнича база, яка дозволила виготовляти і оснащувати галузеві підприємства спеціалізованим механізованим інструментом для виконання складальних робіт. Тут були по-сучасному оснащені виробничі ділянки та експериментальні лабораторії. Філія виготовляла спеціалізований інструмент, оснастку, прилади, нестандартний інструмент, розроблялася галузева науково-технічна документація.

До 1984 року Філія мала хороший кадровий потенціал, була прекрасно оснащена обладнанням і мала таку сформовану спеціалізацію:

  • оцінка і відпрацювання на технологічність нових конструкцій літаків «АН»;
  • розробка та впровадження технології та обладнання для виконання високоресурсних з’єднань;
  • створення і технологічний супровід впровадження робототехнічних комплексів і гнучких автоматизованих виробництв, серійно випускаються;
  • створення технології та обладнання для виготовлення великогабаритного оснащення для виробництва виробів з композиційних матеріалів;
  • розробка технології виготовлення деталей з композитів.

Розробки і продукція інституту широко застосовувались на авіаційних підприємствах Києва, Харкова, Москви, Таллінна, Куйбишева, Арсеньєва, Баку, Тбілісі, Горького, Улан-Уде, Комсомольська-на-Амурі, Воронежа, Казані, Ульяновська і інших міст для виробництва літаків: Ан-72, Ан-74, Ан-124, Ту-160, Іл 96-300, Ан-38, Ан-30 і Ан-225.

Виконання цільових дослідних і дослідно-конструкторських робіт дозволило створити унікальні науково-технічні напрацювання і впровадити комплекси ефективних конструкторсько-технологічних рішень і технологій:

  • виготовлення довгомірних (до 28 метрів) панелей і поясів лонжеронів крила з пресованих алюмінієвих напівфабрикатів;
  • обробка фланцевих стиків крила і фюзеляжу літака;
  • виготовлення елементів повітрозабірника двигуна з титанових сплавів методом надпластичної деформації і дифузійного зварювання;
  • виконання клепаних стиків панелей фюзеляжу;
  • отримання високонавантажених алюмінієвих деталей методом лиття.

В кінці 1980-х р.р. у Філії виконувалися роботи, пов’язані з виробленням концепції механізованого та автоматизованого виробництва середнього транспортного літака – прототипу майбутнього Ан-70. Були запропоновані технічні рішення, що дозволяють механізувати й автоматизувати основні технологічні процеси літакобудівного виробництва.

Українська філія НДІАТ вела роботи з провідними науковими центрами країни, в тому числі в напрямку розширення використання в авіабудуванні різноманітних композиційних матеріалів – з Всесоюзним інститутом авіаційних матеріалів, Всесоюзним інститутом легких сплавів, Московським авіаційно-технологічним інститутом, Інститутом фізики твердого тіла АН СРСР і іншими. Філією були розроблені унікальні рішення, які залишаються актуальними і в даний час. За тематикою композитів, неодноразово проводилися галузеві наради і конференції.

В 1991 році на базі Філії створюється Український науково-дослідний інститут авіаційної технології (УкрНДІАТ).

На інститут було покладено функції головної організації України в області науково-технічного забезпечення за напрямком «Авіаційна промисловість», в області технології і матеріалознавства авіаційного виробництва, а також головної організації Міністерства промислової політики України по стандартизації в авіаційній галузі.

Пошуки виходу з політичної та економічної кризи кінця 1980-х початку 1990-х р.р., зробили головними модні тоді ідеї прискореної конверсії підприємств оборонно-промислового комплексу, тоді ж змінилася концепція розвитку авіаційного виробництва – не тільки в Україні, але і в інших республіках колишнього Радянського Союзу. Відповідно багаторазово зменшилося централізоване фінансування (до середини 1990-х р.р. – у 18 разів). У зв’язку з цим, з метою захисту від чергових економічних експериментів, в інституті була вироблена власна концепція розвитку і обрана політика «раціональної реструктуризації». В основу цієї концепції були покладені наступні принципи:

  • гнучка організаційна структура інституту, своєчасно реагує на зміни зовнішнього середовища, що дозволяє зберігати і розвивати інтелектуально-кадровий потенціал;
  • технічна політика постійного переоснащення робочих місць сучасними засобами праці;
  • збереження цілісності господарського комплексу інституту незалежно від структурних змін;
  • підтримка університетської інфраструктури в працездатному стані.

Оцінюючи період 1985-1995 рр., Слід зазначити, що фахівцями інституту у співпраці з підприємствами галузі були розроблені і впроваджені унікальні технологічні процеси виготовлення таких агрегатів АТ: великогабаритних стулок вантажних люків, шасі літаків Ан-72, Ан-124, Ан-74, створення тришарових оболонок відсіків фюзеляжу з гофрованим заповнювачем, виготовлення стільникових конструкцій, елементів конструкцій планера з біметалевих і металополімерних композиційних матеріалів, виконання з’єднань елементів конструкцій з полімерних композиційних матеріалів з використанням кріплення зі сплаву з ефектом пам’яті форми.

АН-72
АН-74
АН-124

У цей період фахівці інституту брали активну участь у створенні технічного супроводу виробництва дослідних зразків повітряно-космічного літального апарату «Буран», а також літаків нового покоління Ан-70, Ан-140, Ту-204, Ту-334, Як-42, МіГ- 29, Су-24, Су-27 та інших.

АН-225 “МРІЯ” та “БУРАН”

У 1990-х р.р. провідними тенденціями розвитку УкрНДІАТ стали пошуки шляхів позабюджетного фінансування і приведення чисельності працюючих в інституті у відповідність з мінливими фінансовими ресурсами, які згодом були реалізовані. Незважаючи на відсутність бюджетного фінансування літакобудівної тематики, цей напрям робіт продовжував залишатися основним для інституту. Виконуючи функції головної організації в даній області, інститут в цей період бере участь в розробці та реалізації державних і галузевих програм розвитку авіації «Комплексно-механізоване виробництво літака Ан-70» і «Ручний механізований інструмент».

АН-70

Як один з основних партнерів АНТК «Антонов», УкрНДІАТ спільно з Харківським державним авіаційним виробничим підприємством, Запорізьким машинобудівним КБ «Прогрес», ВАТ «Мотор Січ» і проектним інститутом «Южгіпроавіапром» бере участь з 1995 року в реалізації найбільшого в своїй історії та історії авіаційної промисловості України проекту – створення виробництва літака Ан-140 в Іранської літакобудівної компанії HESA (м Ісфахан, Іран).

Фахівці інституту виконали три розділи цього проекту:

  • розробка технологічного комплекту директивних технологічних матеріалів із серійного виробництва літака Ан-140;
  • створення документації системи організації виробництва;
  • створення документації системи забезпечення якості.

В рамках цього ж проекту компанії HESA був поставлений комплект механізованого інструменту, організовано навчання фахівців в області якості, наданий широкий круг різноманітних консалтингових послуг, пов’язаних з підготовкою і освоєнням серійного виробництва літака. Фахівцями УкрНДІАТ була запропонована і апробована методологія розробки документації системи якості, що відповідає вимогам стандартів ISO серії 9000 і Авіаційних правил. Центр сертифікації виробництва авіаційної техніки, створений в 1994 році на базі УкрНДІАТ, став першим серед подібних організацій, акредитованих Авіаційним регістром України.

В ході роботи над проектом фахівці інституту отримали унікальний досвід підготовки сучасної інженерно-технічної документації з найрізноманітніших питань організації авіабудівного виробництва. Цей досвід був розвинений також в роботах з підготовки виробництва літака Ан-70 на ФГУП ПО «ПОЛІТ» (Омськ, РФ).

У 1996 році УкрНДІАТ змінив форму власності і став акціонерним товариством, в якому частка державної власності становила 50% акцій плюс одна акція. Таке перетворення дозволило уникнути небезпеки порушення цілісності господарського комплексу інституту, децентралізувати управління окремими госпрозрахунковими структурами, трансформувати деякі з них в самостійні дочірні підприємства – юридичні особи. В 2011 році інститут змінив форму власності і став Публічним акціонерним товариством “Український науково-дослідний інститут авіаційної технології”.

Зберігаючи свою основну спеціалізацію – роботи в галузі авіаційної технології, – інститут розвивав роботи і по інших напрямках, зокрема, в галузі видавничої справи. УкрНДІАТ видавав науково-технічні журнали «Технологічні системи» і «Індустріальна Україна» (Industrial Ukraine) – офіційне корпоративне видання українських експозицій на міжнародних виставках, а також інші науково-технічні публікації.

Умови конкурентного ринкового середовища диктували інституту необхідність постійної участі в провідних національних і міжнародних експозиціях. Починаючи з 1994 року, одним з напрямків діяльності УкрНДІАТ стала організація українських експозицій продукції авіаційної та інших оборонних галузей промисловості на найбільших вітчизняних і зарубіжних виставках озброєнь і військової техніки. В період 1994-2004 р.р. інститут виступав організатором українських експозицій на авіасалонах і промислових виставках в Україні, Росії, Франції, Великобританії, ФРН, Чехії, ОАЕ, КНР, Індії, Чилі.

У 1990-х р.р. УкрНДІАТ у співпраці з українськими підприємствами почав розробку унікальної інформаційної бази про продукцію та послуги оборонних галузей промисловості України, результатом чого стало видання в 2004 році першого національного каталогу продукції і послуг оборонної промисловості України.

УкрНДІАТ є однією з головних організацій в галузі стандартизації Міністерства промислової політики України. Довідково-нормативні документи, розроблені інститутом, використовуються в багатьох галузях промисловості України.

В кінці XX століття в УкрНДІАТ велися інтенсивні роботи по тематиці утилізації різних видів боєприпасів, застарілих моделей літаків, іншої продукції як військового, так і цивільного призначення. У 2003 році Кабінет міністрів України затвердив «Порядок утилізації військового майна Збройних Сил», в розробці якого інститут брав участь разом з підприємством «Укроборонсервіс», підрозділами Міністерства оборони України та іншими зацікавленими міністерствами і організаціями.

Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в області механізованих технологій і інструменту для літакобудування почалися в УкрНДІАТ ще в кінці 60-х років.

Спецінструмент УкрНДІАТ

Були створені пристрої для свердління (АСП-18, АСПР-28, АСПР-40), свердлільно-зенковальні машини моделі МСЗП, машини для свердління полімерних композиційних матеріалів (МСП-12, МСП-12К, МСП-12Т, МСП-16А, МАС -10). Була створена технологія механізованого розгортання отворів з використанням спеціального ріжучого інструменту, а для її реалізації були розроблені машини моделі МР. Була розроблена технологія постановки болтів з пружно-пластичним натягом і створені пневматичні (моделі БМ) і пневмогідравлічні (моделі МБЗ) машини. Для підвищення ефективності механізованих технологічних систем складання агрегатів планера літака були проведені роботи по створенню проблемно-орієнтованих комплексів механізованого інструменту (ПОК МІ).

Спецінструмент УкрНДІАТ

Зокрема, використання ПОК МІ для виконання болтових з’єднань по стику центральної та консольної частин крила літака Ан-124 і збірки пілонів двигунів літака Ан-124 і Ан-225 дозволило підвищити рівень механізації складальних робіт до 55-65%.

АН-124
АН-225

В кінці 80-х років УкрНДІАТ були встановлені ділові контакти і почалася співпраця з підприємствами авіаційної та інших галузей промисловості Чехії, Польщі, Болгарії, Румунії. Результатом такої співпраці став експорт механізованих технологій і інструменту авіабудівної компанії LET (Чехія) та встановлення партнерських відносин з фірмою NAREX (Чехія) – відомим в Європі виробником механізованого інструменту. Розробки інституту експонуються на міжнародних промислових виставках в ОАЕ, Чехії, Болгарії, Польщі, Румунії, Німеччини та інших країнах. Встановлення партнерських відносин з одним з найбільших в світі виробників механізованого інструменту – компанією Atlas Copco (Швеція) дозволило розширити можливості інституту в частині створення для зацікавлених підприємств України проблемно-орієнтованих комплексів засобів механізації різноманітного призначення, а також комплексно-механізованих робочих місць. УкрНДІАТ, в той час, був офіційним дистриб’ютором Atlas Copco Tools в Україні.

Комплекси засобів механізації, сформовані з інструментів УкрНДІАТ і Atlas Copco Tools, успішно застосовуються в авіаційній (АНТК «Антонов», «Мотор Січ», ХДАВП) і автомобільнІй (АвтоЗАЗ-ДЕУ, Івеко-КрАЗ) галузях, на об’єкті «Укриття» Чорнобильської атомної електростанції, на підприємствах ПРТП «Укргазенергосервіс».

Поряд з традиційною діяльністю, пов’язаною з виконанням проектів в області авіабудування, фахівці УкрНДІАТ набули цінний практичний досвід формування програм індустріального розвитку різних рівнів – від корпоративного до рівня державних і національних програм. У 1994 році УкрНДІАТ бере участь в розробці першої «Програми розвитку авіаційної промисловості України», згодом затвердженої Президентом України. Далі, вже в якості головної організації Мінпромполітики України і, відповідно, головного розробника, УкрНДІАТ бере участь в розробці «Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року», розробляє «Державну програму реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року» , виконує розробку «Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій».

УкрНДІАТ активно брав участь в підготовці фахівців вищої наукової кваліфікації. З 1993 року в інституті працювала Спеціалізована вчена рада, яка брала до захисту кандидатські і докторські дисертації за спеціальностями 05.07.04 – «Технологія виробництва літальних апаратів» і 05.13.22 – «Управління проектами та розвиток виробництв (технічні науки)». Більше 30 фахівців промисловості захистили тут дисертаційні роботи.

За свою історію УкрНДІАТ сформував істотний інтелектуальний потенціал. В інституті працювали фахівці найвищої кваліфікації: доктори технічних наук – 22 чол., Кандидати технічних наук – 76 чол., Професори – 8 чол., Наукові співробітники – 247 чол., Дипломовані інженери – 830 чол. Серед співробітників інституту – лауреати Державних премій СРСР, Української РСР і незалежної України. Співробітники УкрНДІАТ отримали понад 1,5 тисячі свідоцтв і патентів на винаходи.

Інститут розвиває і підтримує партнерські відносини з багатьма відомими вітчизняними і зарубіжними науковими центрами та вищими навчальними закладами: Науковий центр Військово-повітряних сил, Інститут електрозварювання НАНУ, Інститут надтвердих матеріалів НАНУ, НАУ «Харківський авіаційний інститут», Національний авіаційний університет, НТУУ «Київський політехнічний інститут » та іншими…

Інститут електрозварювання
ім. Є.О.Патона
НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”
Інститут надтвердих матеріалів
ім. В.М. Бакуля

Починаючи з 2019 року УкрНДІАТ ініціював питання щодо створення Корпоративної системи нормативних документів (КСНД) в інтересах підприємств і організацій авіаційної промисловості України.


Таку ініціативу підтримали ДП «Івченко-Прогрес», АТ «Мотор Січ», ДП «Одеський авіаційний завод», ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», АТ «ФЕД», ДП «Луцький ремонтний завод «МОТОР».
Основна мета КСНД полягає в тому, щоб створити умови для забезпечення безперервного процесу розроблення і виробництва авіаційної техніки в умовах дії Закону «Про стандартизацію».
Станом на початок 2021 року УкрНДІАТ визначено головною організацією з корпоративнои стандартизации в интересах підприємств і організацій авіаційної промисловості України.
Проводяться роботи з розбудови КСНД, розроблення перших корпоративних нормативних документів.

Після завершення 2-ї державної програми розвитку авіаційної промисловості на 2001-2010 роки УкрНДІАТ розробив, у взаємодії з провідними підприємствами авіабудування, проект 3-ої державної програми на період 2011-2020 років, який так і не був прийнятий урядом.
У 2019 році уряд прийняв Стратегію вітчизняного авіабудування, а у 2020 році схвалив Концепцію державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки (Програма-2030). В розробці зазначених документів УкрНДІАТ відіграв провідну, координаційну роль.

Наприкінці 2020 року Мінстратегпром України, як державний замовник, визначив УкрНДІАТ розробником Програми-2030. В період 2020-2021 років УкрНДІАТ розробив 10-ту версію проекту Програми-2030 (відповідно до зауважень і пропозицій зацікавлених сторін). Станом на квітень 2021 року проект Програми-2030 проходить міжвідомче узгодження.

УкрНДІАТ співпрацює як з своїми традиційними партнерами, так і новими замовниками – підприємствами і компаніями авіаційної промисловості України та інших країн, а також підприємствами інших галузей промисловості, що випускають наукомістку продукцію і використовують сучасні технології.